Мікроскопія та інструментальні методи в біології 2025

Загальний опис

Цей курс розглядає сучасні методи візуалізації, вивчення структури та взаємодій біологічних молекул. Його основна мета - розповісти студентам про можливості та обмеження кожного з найпопулярніших методів і пояснити, як обрати найпростіший та найефективніший підхід для відповіді на конкретне експериментальне питання.

Він складається з кількох блоків, які будуть викладатися спеціалістами у відповідних галузях: 
Флуоресцентна спектроскопія (Володимир Швадчак, ПНУ); 
Флуоресцентна мікроскопія (Юрій Ковальчук, Університет Тюбінгена; Петро Хороший IOCB Prague);
Робота з культурами клітин (Максим Галкін, Інститут раку, Данія);
LC-MS та основи протеоміки (Олег Лущак, ПНУ/LMS London);  
Молекулярна діагностика (Ніна Бондаренко, ДДМУ)
Електронна мікроскопія (Ніна Бондаренко, ДДМУ);
Допоміжні методи встановлення структури (Володимир Швадчак, ПНУ)

Лекції буде доповнено практичними заняттями на яких учасники курсу зможуть самостійно проробити повний процес аналізу реальних експериментальних наборів даних з експериментів з флуоресценції, кругового дихроїзму, 3D конфокальної мікроскопії, а також обговорити з викладачами переваги й недоліки методів та сфери їх застосування. Крім того на практичних заняттях буде придилено увагу допоміжним розрахунковим навикам потрібним для роботи в галузі.

Для зручності навчання онлайн лекції та практичні зроблено дещо коротшими ніж звичайно прийнято - по півтори академічні години.

Всі заняття проводитимуться українською мовою.

 

Лекції
1. Світло
Швадчак

Електромагнітні хвилі. Довжина хвилі, колір. Поглинання, розсіювання, заломлення світла. Дипольний момент молекул і довжина хвилі поглинання. Спектрофотометри. Природні хромофори. Абсорбційні методи. 

2. Флуоресценція.

Принципи флуоресценції. Діаграма Яблонського. Квантовий вихід флуоресценції. Флуорофори. Яскравість. Сольватохромізм. 

3. Мічення протеїнів

Триптофан та інші натуральні флуорофори. Cys-, Lys-реактивні барвники. Інтеркалюючі барвники. GFP. Таги. Клік реакції. Введення ненатуральних амінокислот

4. Методи флуоресценції.

FRET, час життя збудженого стану. Анізотропія флуоресценції

5. Планування експерименту

Робота з великою кількістю зразків (HTS). Розробка методів.
► Домашнє завдання: Робота з даними зі зчитувача плашок (plate reader): визначення IC50 інгібітора на основі кінетичних даних

6. Трансмісійна та флуоресцентна мікроскопія.

Трансмісійна мікроскопія, фазовий контраст. Флуоресцентна мікроскопія. Принципові схеми мікроскопів. Лазери. Фільтри. Дихроїчні дзеркала. Канали. Цифрові зображення. Роздільна здатність зображення, мікрони та пікселі. Конфокальна мікроскопія. Z-зрізи. 

7. Сучасна флуоресцентна мікроскопія.

Колокалізація. FRET для виявлення взаємодій в мікроскопії. FLIM. TIRF. Дифракційна межа. Надвисока роздільна здатність, STORM. PALM. Двофотонна мікроскопія. FRAP. 

8. Технічні аспекти мікроскопії.

Як зібрати чи модифікувати сучасний флуоресцентний мікроскоп? 

9. Культури клітин.

Основи роботи з лініями клітин еукаріотів. Найпоширеніші клітинні лінії. Пасажі. Трансфекція.

10. Практична мікроскопія клітин.

Введення флуоресцентних білків. Низькомолекулярні барвники. Перехресні завади каналів (Channel crosstalk) та підбір флуорофорів. Мембранні трекери, фарбування ядер. Фотодеградація під час вимірювань. Інтенсивність світла і пошкодження клітин.

11. Обробка мікроскопічних зображень.

Робота в ImageJ/Fiji з 2D та 3D даними. Стеки, канали, зрізи. ► Домашнє завдання: обробка зображень

12. Методи встановлення розмірів молекул.

Електрофорез білків та олігонуклеотидів. Аналітичне ультрацентрифугування. DLS. FCS. FCCS. 

13. CD та ІЧ.

Поляризоване світло. CD-спектроскопія для визначення структури білків. ІЧ-спектроскопія білків.

14. ЯМР та ЕПР.

Спін. 13С та 15N мічення білків. ЯМР для аналізу структури білків. Твердотільний ЯМР. МРТ-візуалізація. ЕПР та вільні радикали. 

15. Рентгеноструктурний аналіз.

Принципи рентгеноструктурного аналізу.Кристалізація білка. SAXS.

16.    Обробка даних.

Основи статистики та похибки. Лінійна та нелінійна регресія. Візуалізація даних.

17. Атомно-силова мікроскопія.

Принцип та схема мікроскопів. Роздільна здатність по осях XY та Z. Підготовка зразків. Швидкість сканування та пошкодження зразків. Застосування для вивчення доменів білків. 

18. Поверхневий плазмонний резонанс.

Принцип методу. Стаціонарний режим. Кінетика асоціації та дисоціації.

19. Принципи хроматографії

ВЕРХ (HPLC), препаративні та аналітичні застосування. Типи колонок. Іонообмінна хроматографія. Розділення за розміром (SEC). 

20. LC-MS
Олег Лущак

Мас-спектрометрія. ESI, MALDI та інші іонізаційні методи. Типи мас-детекторів. Фрагментація. Комбінація рідинної хроматографії та мас-спектрометрії.

21. LC-MS в протеоміці.
Олег Лущак
22. Комп'ютерна томографія
Олег Лущак

Застосування в біологічних дослідженнях

23.    Вступ до молекулярної діагностики
Ніна Бондаренко

Що це таке? Підготовка зразків. 

24.    Молекулярно-генетичний аналіз інтактних зразків

Імуноцитохімія/імуногістохімія, проточна цитометрія, гібридизація in situ.

25.    Молекулярно-генетичний аналіз гомогенатів

ПЛР, мікрочипи, вестерн-блотинг, ІФА, двовимірний гель-електрофорез, мас-спектрометрія.

26.    Секвенування ДНК

Cеквенування першого покоління, секвенування другого або наступного покоління, секвенування третього покоління, цифрова ПЛР, рідинна біопсія.

27.    Електронна мікроскопія.

27.    Електронна мікроскопія. Принцип. Роздільна здатність. Режими. Підготовка зразків. 

28. CryoEM
Семінари
1.    Супутні лабораторні методи.

Приготування розчинів. Kd, pH, буфери.
► Домашнє завдання: Набір задач для тренування простих розрахунків.

2.    Поглинання світла та концентрація речовин.

Віртуальна лабораторна робота «Інгібування ферментативної реакції». 

3. Планування експерименту та вибір методу.

Як визначити що саме потрібно виміряти чи щоб дізнатис потрібну інформацію?

4.    Дослідження білкових взаємодій за допомогою флуоресцентної спектроскопії.

Як з набору спектрів порахувати супінь зв'язування та константу взаємодії.
► Домашнє завдання: Розрахунок афінності білка до мембрани на основі зміни емісії триптофану.

5. Флуоресценція. Мічення та очищення білків.
6.  CD, IR, DLS, FCS, гелі

► Домашнє завдання: прикладні задачі на CD та SDS-PAGE.

7. Аналіз вибору методів, що використовуються в наукових роботах.

Як читати експериментальну частину в сучасних статтях і аналізувати чому автори обрали саме такий метод.

8. LC-MS та протеоміка.
9. Секвенування ДНК.
10. Електронна мікроскопія.
11.   Візуалізація і аналіз струкутри біомолекул 

Загальнодоступні бази даних структур біомолекул. PDB. CIF. Візуалізація структури в програмі VMD.
► Домашнє завдання: аналіз відстаней між залишками в білку на основі структури PDB.

12. Вибір відповідних методів для вирішення експериментальних завдань.

Підсумковий семінар на якому обговорюватимуться плюси й мінуси методів вивчених під час курсу.

Рівень
Бакалавранти, магістранти, аспіранти
Лекції
28 по 1,5 години
Практичні заняття
12 по 1,5 години
Тривалість
2,5 місяці
Мова
Українська
Сертифікат
2 кредити ЄКТС
Викладачі

Кандидат медичних наук, доцент (постдок) на кафедрі гастроентерології, гепатології та ендокринології у Вищій медичній школі Гановера (Німеччина) у галузі онкоімунології раку печінки.

Доцент кафедрі Біохімії та біотехнології Прикарпатського Університету (Івано-Франківськ, Україна) та гостьовий професор Інституту Травматології Людвіга Больцмана (Відень, Австрія).

Директор Інституту фізіології Тюбінгенського університету, м. Тюбінген, Німеччина

Співробітник Інституту Органічної Хімії та Біохімії (Прага, Чехія).

Співробітник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (ПНУ) (Івано-Франківськ). Вчений ступінь (PhD) отримав у 2009 році по спеціальності "Науки про життя  – молекулярні та клітинні аспекти біології" на фармацевтичному факультеті університету Страсбурга, де займався розробкою сольватохромних флуоресцентних міток для вивчення взаємодій протеїнів.

Старший науковий співробітник Інституту фізіології Тюбінгенського університету, м. Тюбінген, Німеччина.