Біохімія (09 2023)

Загальний опис

У представленому вашій увазі курсі обговорюються молекулярні основи функціонування біологічних систем. Зокрема, розглядаються універсальні біохімічні процеси, які пояснюють обмін вуглеводів, білків, ліпідів та нуклеїнових кислот. Окрема важлива дискусія присвячується координації метаболізму різних класів біосполук та принципам регуляції обміну речовин за участю вітамінів та гормонів. Класичний курс ферментативного метаболізму доповнено сучасними уявленнями про неферментативні процеси в біологічних системах та їх роль у функціонуванні живих організмів.

Лекції
1. Енергія та метаболізм.
Галина СЕМЧИШИН

Загальні аспекти метаболізму: анаболізм і катаболізм.  Термодинамічні основи метаболізму. Перший і другий закон термодинаміки. Ендергонічні та екзергонічні реакції. Метаболічні шляхи. Процеси окислення та відновлення. Редокс потенціал. Рівняння Нернста. Біологічне окислення. Високоенергетичні фосфати. Особливості хімічної будови та біологічна роль АТФ.

2. Енергія та метаболізм вуглеводів.
Галина СЕМЧИШИН

Вуглеводи: загальна характеристика та їхнє значення в обміні речовин та енергії. Перетворення глікогену: хімізм процесу та біологічне значення. Реципрокна регуляція метаболізму глікогену за участі циклічного АМФ. Біологічний сенс та хімізм гліколітичного шляху. Шляхи перетворення пірувату.

 

3. Аеробне клітинне дихання.
Галина СЕМЧИШИН

Загальна характеристика та етапи аеробного клітинного дихання. Хімізм, біологічне значення та регуляція окисного декарбоксилювання пірувату і циклу трикарбонових кислот (ЦТК). Субстратне фосфорилювання. Енергетичний баланс повного окислення глюкози. Модифіковані шляхи ЦТК.

4. Електронно-транспортний ланцюг та окисне фосфорилювання.
Галина СЕМЧИШИН

Загальна характеристика і принцип функціонування мітохондріального електронно-транспортного ланцюга. Механізм окисного фосфорилювання. Хеміосмотична теорія. АТФ-синтаза. Регуляція окисного фосфорилювання. Мітохондріальний електронно-транспортний ланцюг – джерело вільних радикалів. Загальні принципи та біологічне значення немітохондріальних електронно-транспортних ланцюгів.

5. Meтаболізм вуглеводів: глюконеогенез та його зв'язок з гліколізом.
Галина СЕМЧИШИН

Глюконеогенез: хімізм та біологічне значення. Включення лактату, гліцеролу, аланіну та пропіонату в глюконеогенез. Зв'язок гліколізу і глюконеогенезу. Цикл Корі. Реципрокна регуляція гліколізу і глюконеогенезу. Футильні цикли.

6. Meтаболізм вуглеводів: пентозофосфатний та поліольний шлях, взаємоперетворення гексоз та їхнє включення в гліколіз.
Галина СЕМЧИШИН

Пентозофосфатний шлях: хімізм, регуляція  та біологічне значення, зв’язок із гліколізом. Поліольний шлях, хімізм процесу та його біологічний сенс. Включення фруктози та галактози в гліколіз. Метаболізм етанолу.

7. Meтаболізм ліпідів: катаболізм.
Галина СЕМЧИШИН

Ліпіди, загальна характеристика та їхнє значення в обміні речовин та енергії. Розпад триацилгліцеридів: роль гормонів. Окислення жирних кислот: активація та транспортування через мітохондріальну мембрану.  β-окислення насичених жирних кислот з парною кількістю атомів карбону. Енергетичний баланс повного окислення пальмітинової кислоти. Окислення ненасичених жирних кислот. Окислення жирних кислот з непарною кількістю атомів вуглецю. α- та ω-окислення жирних кислот.

8. Meтаболізм ліпідів: анаболізм (біосинтез жирних кислот).
Галина СЕМЧИШИН

Біосинтез жирних кислот: човниковий механізм транспортування ацетил-КоА через мітохондріальну мембрану, утворення малоніл-КоА. Біосинтез насичених та ненасичених жирних кислот.  Регуляція окислення і синтезу жирних кислот. Біосинтез триацилгліцеридів та фосфоліпідів.

9. Meтаболізм ліпідів: анаболізм (біосинтез холестеролу).
Галина СЕМЧИШИН

Біологічний сенс, хімізм та регуляція біосинтезу холестеролу. Інгібітори процесу, статини. Метаболізм кетонових тіл.

10. Метаболізм білків та амінокислот: загальні та специфічні шляхи.
Галина СЕМЧИШИН

Загальні шляхи катаболізму амінокислот. Роль вітамінів. Дезамінування амінокислот. Типи, загальна характеристика. Окисне дезамінування амінокислот. Роль глутамінової кислоти. Трансамінування амінокислот. Mеханізм та біологічне значення. Непряме дезамінування. Роль глутамінової і аспарагінової кислот. Трансреамінування. Синтез замінних амінокислот. Декарбоксилювання амінокислот та їхніх похідних. Біогенні аміни.

11. Обмін білків та амінокислот: метаболізм аміаку.
Галина СЕМЧИШИН

Способи зв'язування, транспортування і детоксикації аміаку. Метаболізм аміаку у тварин. Біосинтез сечовини. Взаємозв’язок циклу трикарбонових кислот та орнітинового циклу (біцикл Кребса). 

12. Неферментативні процеси в біологічних системах: вільнорадикальне окислення та глікація.
Галина СЕМЧИШИН

Загальні поняття про вільні радикали і активні форми кисню та реакції, в яких вони беруть участь. Неферментативне глікозилювання (глікація). Загальна характеристика активних карбонільних сполук та кінцевих продуктів глікації. Генерація активних форм кисню та карбонільних сполук в живих системах, їх взаємодія зі структурними компонентами клітини. Механізми захисту від активних форм. Глікоксидація –  процес, що об’єднує  карбонільний  та  оксидативний стрес. Загальні положення теорії карбонільного/оксидативного стресу. «Корисні» функції активних форм: сигнальна та участь в роботі імунної системи.

13. Meтаболізм нуклеотидів.
Галина УШАКОВА

Розпад та біосинтез пуринових і піримідинових нуклеотидів. Загальна характеристика, хімізм, біологічне значення та регуляція процесів.

14. Інтеграція метаболізму.
Галина УШАКОВА

Координація метаболізму вуглеводів, ліпідів та білків. Принципи регуляції обміну речовин за участю вітамінів та гормонів. 

Семінари
1. Обмін вуглеводів і ліпідів та їх регуляція
Олександра АБРАТ
2. Неферментативні процеси в біологічних системах.
Галина СЕМЧИШИН
3. Метаболізм білків та нуклеїнових кислот.
Галина УШАКОВА
4. Інтеграція метаболізму.
Галина УШАКОВА
Рекомендована література
Рекомендована література
Рівень
Бакалавранти, магістранти
Лекції
14 лекцій
Практичні заняття
4 заняття
Тривалість
3 місяці
Мова
Українська
Сертифікат
як частина курсу
Викладачі

Доктор біологічних наук, професорка, завідувачка кафедри біохімії та фізіології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Доктор біологічних наук, професор кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (ПНУ) - м. Івано-Франківськ.

Доцент кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (ПНУ) - м. Івано-Франківськ.