Фізіологія (09 2023)

Загальний опис

Курс розроблено таким чином, щоб учасники отримали необхідні знання із різних галузей фізіології та могли їх використати із практичною метою. У межах курсу ми розглянемо основні засади клітинної фізіології, загальну характеристику сенсорних систем організму людини, соматичної та автономної нервових систем, функції та механізми вісцеральних систем, закони, що визначають їхню діяльність, механізми регуляції фізіологічних процесів. Лекційний курс доповнений семінарськими заняттями, на яких ми спробуємо знайти відповідь на актуальні проблеми сучасної фізіології.

Лекції
1. Структура, властивості і функції плазматичної мембрани. Транспортування речовин крізь біологічні мембрани. Прямий і опосередкований механізм дії первинних посередників.

Іонотропні і метаботропні рецептори. Роль G-білків у трансдукції фізіологічного сигналу. Система цАМФ. Аденілатциклазний шлях передачі інформації. Роль Gs- і Gi-білків. Система цГМФ. Гуанілатциклазний шлях передачі інформації. Фосфоінозитидний шлях передачі інформації. Роль Gq/11-білків. Са2+ як внутрішньоклітинний посередник. Са2+-транспортувальні системи плазматичної і внутрішньоклітинних мембран. Са2+-кальмодулінова система.

2. Біоелектричні потенціали.

Мембранний потенціал спокою. Потенціал дії, його фізіологічна роль та механізми генерації. Фази потенціалу дії за внутрішньоклітинного відведення. Механізми поширення потенціалів дії. Класифікація нервових волокон за швидкістю поширення потенціалу дії. Закони проведення потенціалів дії нервовими волокнами.

3. Передача збудження через синапс.

Класифікація синапсів. Електричні і хімічні синапси. Механізм передавання збудження через хімічний синапс. Екзоцитоз. Загальна схема та роль мембранних білків. Синаптичні медіатори. Властивості, механізм дії та інактивація. Швидкі та повільні постсинаптичні процеси. Роль іонотропних та метаботропних рецепторів. Властивості збудливих і гальмівних постсинаптичних потенціалів. Часова і просторова сумація постсинаптичних потенціалів. Пресинаптичне і постсинаптичне гальмування.

4. Фізіологія м'язів.

Скелетні м'язи. М'язове волокно. Саркомер. Фізіологічні властивості та механізм скорочення скелетних м'язів. Повільні і швидкі нейромоторні одиниці. Енергетика м'язового скорочення. Робота, сила і втома м'язів. Особливості будови і електрофізіологічні властивості гладеньком’язових клітин. Класифікація гладеньких м'язів. Механізм скорочення і розслаблення гладенького м'яза. Механізм регуляції скорочення гладеньких м'язів із залученням Gq- і Gs-білків.

5. Сенсорні системи.

Загальна характеристика, значення і механізмів трансдукції, трансформації і передачі сенсорної інформації у сенсорних системах. Сенсорна мережа. Класифікація сенсорних систем і рецепторів. Зорова сенсорна система. Оптична система ока та її значення. Організація рецепторного апарату ока. Структура фоторецепторів сітківки ока та механізм трансдукції. Організація рецепторних полів гангліозних клітин сітківки ока. Трансформація рецепторного потенціалу у послідовність потенціалів дії. Слухова сенсорна система, складові частини і функціонування. Смакова та нюхова сенсорні системи, складові частини і функціонування. Соматосенсорна система і відчуття болю.

6. Рухові функції нервової системи.

Спинно-мозкові рефлекси. Спінальний шок і гіперрефлексія. Децеребральна ригідність. Низхідні і висхідні шляхи спинного мозку. Рухові функції довгастого мозку і моста. Роль чорної субстанції і червоних ядер ніжок середнього мозку у регуляції тонусу і фазних скорочень скелетних м'язів. Рефлекторна дуга і фізіологічне значення чотиригорбикових рефлексів середнього мозку. Рухові функції мозочка. Порушення, які виникають внаслідок видалення або ураження мозочка. Рухові функції базальних гангліїв кори великих півкуль. Рухові зони кори великих півкуль. Кіркове представництво м'язів у первинній моторній зоні. Премоторна і вторинна моторна зони кори великих півкуль.

7. Функції автономної нервової системи. Загальна характеристика гуморальної регуляції. Стрес.

Особливості організації автономної нервової системи. Особливості вегетативної рефлекторної дуги. Медіатори автономної нервової системи та їхній механізм трансдукції. Порівняльна характеристика симпатичної та парасимпатичної нервової системи. Роль симпато-адреналової системи, кортизолу і ендогенних опіатів. Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Властивості гормонів. Їхня класифікація. Гіпоталамо-гіпофізарний зв'язок.

8. Система крові.

Склад, функції і фізико-хімічні властивості крові. Будова і функції еритроцитів. Кровотворення Дихальна функція крові. Групи крові. Система АВ0 і Rh. Загальна характеристика, класифікація та функції лейкоцитів. Імунітет. Неспецифічні і специфічні механізми. Природжений і набутий. Алергія. Тромбоцити. Судинно-тромбоцитарний і коагуляційний гемостаз. Роль плазмових факторів зсідання крові. Ретракція фібринового тромбу.

9. Фізіологічні властивості серця.

Властивості серцевих м'язів. Автоматія серця. Регулювання діяльності серця. Закон Франка-Старлінга. Аналіз провідної системи. Поширення збудження у серці. Серцевий цикл. Електрокардіограма. Артеріальний пульс. Структура і типи судин. Основні принципи гемодинаміки. Тиск у різних відділах великого кола кровообігу. Артеріальний тиск. Ламінарна і турбулентна течія крові. Об’ємна і лінійна швидкість течії крові. Швидкість руху крові у різних відділах великого кола кровообігу. Нервове і гуморальне регулювання тонусу кровоносних судин.

10. Фізіологія дихання і виділення.

Основні етапи дихання. Механізм вдиху і видиху. Роль дихальних м’язів. Внутрішньоплевральний тиск і еластичність легень та їхнє значення для дихання. Сурфактант. Легеневі об’єми. Склад вдихуваного, видихуваного і альвеолярного повітря. Газообмін у легенях і тканинах. Парціальний тиск і напруження газів. Транспорт газів кров’ю. Нервове і гуморальне регулювання дихання. Дихальний центр довгастого мозку. Нирки: будова і кровопостачання нефрону. Склад і властивості первинної і вторинної сечі. Механізм утворення первинної і вторинної сечі. Регуляція діяльності нирок.

11. Фізіологія травлення і всмоктування.

Секреція і секреторні клітини. Класифікації екзокринних залоз. Базальна і стимульована секреція. Механізм секреції рідини. Травлення у ротовій порожнині. Регулювання секреції слини. Ковтання. Травлення у шлунку та тонкій кишці. Кишковий сік. Секреція і склад соку підшлункової залози. Регуляція діяльності підшлункової залози. Печінка. Жовчний міхур. Жовч. Склад і функції жовчі. Ентерогепатична циркуляція жовчних кислот. Травлення в товстій кишці. Роль симбіотичних мікроорганізмів. Механізми всмоктування поживних речовин, води і мінеральних солей у різних відділах шлунково-кишкового тракту.

12. Вища нервова діяльність.

Природжені і набуті форми поведінки. Формування пам'яті. Форми навчання. Циркадіанний ритм і сон. Фізіологічні основи мотивації та емоцій. Нейрональні основи мовлення.

13. Репродуктивна фаза. Старіння.
Семінари
1. Мають різну спеціалізацію, але працюють однаково.

Основні засади клітинної фізіології. Клітинні механізми трансдукції сигналу. Генерація біоелектричних потенціалів. Скорочення. Секреція.

2. Як ми бачимо і чуємо?

Фізіологічні властивості та механізми зорової і слухової сенсорних систем.

3. Для чого у київському метрополітені розміщують дефібрилятори?

Основні засади серцево-судинної фізіології.

4. Чому під час Covid-19 ми задихаємося?

Газообмін у легенях і транспортування газів кров’ю.

5. Нам страшно! Чи ні?

Основні засади фізіології стресу, його переваги у формуванні адаптаційного потенціалу організму та небезпеки.

Рівень
Бакалавранти, магістранти
Лекції
13 лекцій
Практичні заняття
5 занять
Тривалість
3 місяці
Мова
Українська
Сертифікат
як частина курсу
Викладачі

Директор Інституту фізіології Тюбінгенського університету, м. Тюбінген, Німеччина

Завідувач кафедри фізіології людини і тварин Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів) та лектор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ).

Доцент кафедри фізіології людини і тварин Львівського національного університету імені Івана Франка - м. Львів.